(Головного осередку пропаганди ОУН-УПА)

У травні 2012 року група ентузіастів зі Стрия, Моршина та Львова зробила сенсаційне відкриття – знайдено місце розташування бункера Головного осередку пропаганди ОУН-УПА вражаючих розмірів (35 метрів завдовжки та 5 м в ширину). Пошукова експедиція була сформована в процесі підготовки до відзначення 70-річчя УПА та святкування 20-ліття відродження української кооперації, яке пройде в липні цього року на Стрийщині в рамках «Всесвітнього Фестивалю Українських Кредитних Спілок». Серед восьми окремих заходів ювілейних святкувань українських кооператорів важливим є відкриття туристичного маршруту «Горами нашої Слави», який бере початок на г.Яворина (Івано-Франківщина) та завершеється на г.Кичера (Львівщина), тобто на місці віднайденого бункера. Весь процес двох пошукових експедиційних походів, з посиланням на історичні факти та з іншою корисною інформацією, детально описує керівник експедиції, депутат Львівської обласної ради, член оргкомітету Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок Богдан Михайлович Сидорак.

У пошуках бункера ГОСП (Головного осередку пропаганди ОУН-УПА) 

на горі Кичера в околиці с.Корчин

2012 рік оголошено ООН Міжнародним роком кооперації. На відзначення героїчної сторінки в історії боротьби за Українську державу Львівська обласна рада проголосила 2012 рік роком УПА. У цьому ж році виповнюється 20-а річниця першої в Україні кредитової спілки “Вигода” в місті Стрию, який відомий своїми легендарними постатями, що відіграли особливу роль у організації та веденні, з однієї сторони, економічного напряму самоорганізації населення, а з іншої – у збройному чині супроти ворожої інвазії.

З нагоди вказаних ювілейних сторінок історії кредитна спілка “Вигода”, яка об’єднує людей різних політичних уподобань, проте патріотично налаштованих, з 07липня по 22 липня організовує Всесвітній фестиваль українських кредитних спілок. Програмою фестивалю передбачено проведення 8 масштабних заходів, з яких лише один прямо стосується роду діяльності спілки, а саме – форум кредитних спілок в м.Трускавці. Про фестиваль можна дізнатися в мережі інтернет на сторінці www.wfucu.org.ua.

Серед заходів фестивалю є відкриття туристичного маршруту “Горами нашої слави”, який поєднає славні вершини Карпат, де гартувалися ДУХ, ІДЕЯ та ЧИН українського народу: Ясна гора (Гошів), Яворина(УПА), Скелі Довбуша(Бубнище), Ключ(Січові стрільці), Лопата, Магура(УПА), Маківка(Січові стрільці), Тухля (Захар Беркут), Кичера, Парашка(УПА).

Гора Кичера відома тим, що в період 1946-1948рр тут знаходився бункер Головного осередку пропаганди ОУН-УПА (ГОСП). У цьому бункері працювали «Петро Полтава», «Горновий», «Доля», «Степовий», «Корчак». Сюди на наради навідувалися «Тур», «Лицар», «Нечай», «Орлан» та інші учасники руху. Сам бункер був розкритий військами НКВД 07 квітня 1948р. і детально замальований у звітах. Окрім цього, в Трускавці проживає учасниця підпілля, друкарка ГОСП Дарія Малярчин – “Дарка”, яка написала спогади про цю сторінку історії визвольного руху. Зараз опрацьовуються матеріали для видання спогадів. З іншого боку, ми хочемо відновити бункер і тим самим поєднати в туристичному маршруті два бункери – “Роберта”(г. Яворина) і “Петра Полтави”(г.Кичера, ГОСП).

Із цією метою на пошуки місця розташування бункера 29 квітня в с. Корчин прибули з м.Стрия, Моршина, с. Довге любителі гір, яким не байдужа наша історія. В с. Корчин до нас приєдналися помічник лісничого Крушельницького лісництва п.Василь Корчинський, інспектор з охорони природнього заповідного фонду Національного парку “Сколівські Бескиди” п.Володимир Лучків та Василь Князевич. Після молитви в капличці, інструктажу та плану дій наша група в кількості 14 чоловік вирушила в дорогу. Ми проходили шлях , яким ішли партизани. Біля самих гір побували на місці загибелі “Корчака”. Далі по стежці добралися до урочища “Великий жолоб”, де зафіксували зсув грунту на значній території. Пройшовши ще декілька кілометрів, ми добралися до урочища “Малий жолоб”, де за описом “Дарки” і розповідей односельчан був розташований бункер. Як уже згадувалося, сам бункер був замальований при викритті і складався із двох великих кімнат розміром 5х5, з’єднаних коридором. Загальна його довжина становила 34 метри. Ми шукали видимих провалів землі і не побачили їх. Мобільному зв’язком зв’язалися з п. Даркою, яка ще раз описала дорогу, що нею добиралися до бункера. Шлях пролягав на території урочища, де ми саме перебували. Весь час наш шлях за допомогою GPS фіксував Роман Федькович із Моршина, а світлини робили п. Олег П’ясецький, Петро Маковський зі Стрия та Ігор Баєв із Моршина. У пошуках допомагали також Богдан Гуда, Роман Коваль з Моршина та Олег Луцак , Олег Мельник із Довгого.

Згідно з описами, бункер знаходився у підніжжі гори Кичера, з південно-західного їїбоку, а каміння на піч брали із Малої річки, яка знаходилася неподалік. Все збігалося, окрім координат бункера, вказаних у матеріалах НКВД, за якими бункер мав бути на1 кмдалі і на іншій горі . Ми дійшли висновку, що це помилка зроблена свідомо чи несвідомо. На початку одного з потічків ми зробили спільну світлину з використанням державного прапора і вирішили повертатися назад вздовж Малої річки. Василь Корчинський, Ігор Чорновус та Юрій Домшин звернули увагу на незначні провали землі в тому місці, де ми робили світлину з прапором. Пан Василь зауважив, що в цьому місці є значне скупчення каміння, яке могло утворитися після викопування бункера, тим більше, що, за свідченням п.Дарки, земля при будівництві бункера була розсипана по горі.

Можливо, бункер знаходився саме в цьому місці і ще до сьогодні не обвалився. Необхідно добре обстежити вказане місце з використанням пошукових приладів та інструментів. Для цього ми ще раз повернемося в урочище Малий жолоб. Але уже зараз очевидно, що необхідно провести ландшафтне вирубування та планування території вздовж Малої Річки на віддалі1,5 кмдля проходу до району розташування бункера із подальшим продовженням маршруту до гори Парашки, з’єднавши його з існуючим маршрутом Сколе-Парашка. Окрім туристичного призначення маршруту, є ще й чисто економічний ефект: поряд знаходяться значні обсяги поваленого букового лісу, який необхідно використати. Загалом ми пройшли16 кмі, задоволені виконаною місією, повернулися додому.

Довідково: Петро Федун – (псевда «Петро Полтава», «Волянський», «Север», «Зенон», «П.Савчук») (24 лютого 1919, с. Шнирів, Бродівський район, Львівської області — 23 грудня 1951, с. Вишнів, Рогатинський район, Івано-Франківська область) — один з провідних ідеологів та публіцистів, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, заступник Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної ради, начальник політвиховного відділу Головного війського штабу УПА, редактор та автор багатьох підпільних публікацій.

До теми: кредитна спілка “Вигода” оголосила конкурс на найкращий твір про героїчні вершини Карпат серед учнів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Читайте про це дедальніше на сайті www.wfucu.org.ua

Фото першої експедиції ось тут: https://plus.google.com/photos/106982270276661933583/albums/5738538512082243985

Місце розташування бункера ГОСП на горі Кичера встановлено остаточно!!!

Як ми уже повідомляли, 29 квітня експедиція з пошуку бункера ГОСП на горі Кичера визначила район пошуку, але самого бункера не знайшла. 12 травня ми знову вирушили в Корчин. Цього разу до нас приєдналися досвідчені пошуковці зі Львова: Святослав Шеремета, Олег Ільків, Андрій Мочурад. Традиційно помолилися у капличці, перезнайомилися та отримали інструктаж. Провідником на цей раз був п.Василь Винницький з села Корчин. З попереднього складу групи прибули Юрій Домшин та Роман Федькович. До слова сказати Юрій Домшин зі Стрия в той день хотів бути на дуже важливій сімейній події – першому причасті улюбленої внучки, але почуття відповідальності за розпочату справу таки покликало в дорогу і було винагороджено. З Моршина до нас приєдналася сімейна пара – Микола Воєвода та Ірина Пеленська. Микола, як завжди зі своїм професійним  фотоапаратом. Молода команда зі Стрия – Сергій Йовенко, Роман Мачоган, Михайло Малий пригодилася чи не найбільше, адже пошукові прилади та інструменти були не з легких, а особливо при підйомі на гору. Отож, в дорогу.

Ми пішли долиною вздовж Малої Річки. До самого урочища «Малий Жолоб» дорога проходила нормально, якщо не рахувати падінь у воду при переході річки. Найважчим виявився підйом до гори через завали букового лісу. Але це вже позаду. Ми на умовному місці. Перед нами декілька значних за обсягом ям з’єднаних коридором. Зі слів нашого провідника, ці провали він уже бачив всередині 80-х років минулого століття. Проводимо обміри виявлених провалів землі, співставлямо їх зі схемою бункера – все збігається. Але, щоб зняти всякі сумніви, робимо шурфування по центру ями, ближчої до потічка. Уже перші шари грунту дають нам підтвердження про бункер. Ми знаходимо металеві гаки та відрізок проводу. Згідно схеми визначили місце розташування пічки. І тут успіх: на глибині0,5 мзнаходимо правильно укладені камені, подекуди цеглу. На деяких каменях почорніння від вогню. Сумніву немає – ми на місці бункера ГОСП. На цьому наші розкопки припиняються. Подальші роботи необхідно проводити уповноваженій організації – комунальному підприємству “Доля” Львівської  обласної ради, яке спеціалізується на пошуках і впорядкуваннях поховань та місць національної пам’яті. А місце бункера ГОСП якраз до таких і належить.

Допоки ми проводили дослідження місця де знаходився бункер, Роман Федькович, Юрій Домшин та Іван Гарбовський провели обстеження хребта г.Кичери, визначаючи можливий варіант переходу від бункера до г.Перехресна і далі на г.Парашку (частина майбутнього туристичного маршруту «Горами нашої слави»). На День Матері (наступного дня в неділю 13 травня), я зателефонував до п. Дарії Малярчин, авторки спогадів про ГОСП, які готуються до друку, і повідомив її про остаточне встановлення місця розташування бункера, виконавши її мрію п’ятнадцятилітньої давності. Це стало для “Дарки” найкращим подарунком в цей святковий день.

На закінчення ми помолилися за упокій тих, хто упав на полі бою, захищаючи рідну землю та ідею Української держави, зокрема за тих, які перебували у цьому бункері – Петра Федуна (“Петро Полтава”, загинув 23.12.1951р.в с.Новошини на Жидачівщині), Осипа Дяківа (“Горновий”, загинув 28.11.1950р. с.Великополе на Яворівщині), Богдани Світлик (“Доля”, загиннула 29.12.1948 р. с.Либохора, Сколівщина), Хризанфа Гонтара (“Професор”, загинув 29.09.1948 р. с.Ліповець, Чехія), Надії Якимович (“Надя”, загинула 08.08.1951 р. с.Слобода Долинська, Долинщина), Романа Шухевича (“Тур”, загинув 05.03.1950 р. с.Білогорща біля Львова), Олександра Гасина (“Лицар”, загинув 31.01.1949 р. м.Львів), Івана Корчинського (“Корчак”, загинув 05.07.1947 р. с.Корчин, Сколівщина), Івана Лавріва (“Нечай”, загинув 15.05.1949 р. с.Корчин, Сколівщина), а також: “Волоса”, “Лиса”, “Чуприни”, “Клименка”, “Довбуша”, “Шуліки”, “Беркута”, “Всеволода”, “Зенка”, “Грузина”, “Степового” та інших.

Місце розташування бункера увійде в туристичний маршрут “Горами нашої слави” (Ясна гора, Яворина, Магура, Маківка, Захар Беркут, Лопата, Скелі Довбуша, Ключ, Кичера, Парашка), який ми плануємо пройти з 14 по 20 липня 2012 року, в рамках проведення Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок.

Необхідно відзначити, що в районі лісів біля села Корчин та навколишніх сіл працювала друкарня «Прага» та радіостанція «Афродіта». Цікавими є спогади перекладача, бельгійця за національністю, Альберта Газенбрукса, який брав участь у національно-визвольній боротьбі українського народу. Ось декілька думок представника іншої нації про визвольні змагання українців:

«Так, Росію ми знали дуже кепсько, а Україна була для нас тільки провінцією тієї сили, яку називали Росією. Ми знали Україну тільки з її географічного положення і з окреслення її як «шпихліра Європи». Я не знав, що Україна жила під большевицьким ярмом, я не знав, що цей великий український нарід, який говорив своєю власною мовою, який мав свої власні звичаї, був тиранований большевиками. Я не знав, що цей народ бажав за всяку ціну відзискати свою незалежність, до якої він має таке саме право, як кожний інший нарід на цій землі…

Такої посвяти, такої відваги й героїзму я не зустрічав перед тим у своєму житті. Саме тому заслання, тюрми, катування не були спроможними зламати багатьох. Хто раз потрапляє в українське підпілля, то вже навіки залишиться з його учасниками. В українських націоналістів була сильна і непохитна віра, залізна воля боротися за незалежність України. Повірте, час моєї праці на радіостанції «Афродита» є накращими хвилинами мого життя. Я тоді переродився і зрозумів, що це означає – жити і боротися за шляхетні ідеали. А воля України, визволення цього доброго народу стали для мене метою в житті. Незабутніми залишаться роки підпільної революційної боротьби в УПА».

Фото другої експедиції ось тут: https://plus.google.com/u/0/photos/106982270276661933583/albums/5743940586778467041

http://voyevoda.io.ua/album534525 

Богдан СИДОРАК, 
керівник експедиції, депутат Львівської обласної ради,
член оргкомітету Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок

Переглянути фотозвіт

Місце проведення етнофестивалю “Стрийські потоки” – село Розгірче.

Посилання на фото і статті про Розгірче :

Стаття про Розгірче

Фото Розгірчого

Програма фестивалю буде наповнюватися поступово. Запрошуємо  зголошуватися українські гурти

Переглятуни зголошені колективи до участі

І-й ЕТНОФЕСТИВАЛЬ  «Стрийські потоки»
у рамках Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок

ПОЛОЖЕННЯ
про конкурс народної та фольклорної творчості

 Засновники і організатори фестивалю:
КС «ВИГОДА»
МИСТЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «СВІТ МРІЙ»

Місце проведення
Фестивальна територія с. Розгірче, Стрийський район, Львывська обл.

Графік роботи конкурсу
1 червня -30 червня 2012 року – І заочний тур відбіркового конкурсу (на основі аудіо та відео-матеріалів)
21 липня – ІІ тур відбіркового конкурсу
Мала сцена. Початок виступів з 11:00 до 18:00
22 липня – нагородження переможців та Гала-концерт
Мала сцена.
11:00 саунд-чеки колективів
14:00 майстер-клас – зведена репетиція колективів
17:00 Урочисте нагородженняпереможціві учасників, закриття, Гала-концерт

1. Цілі і завдання
   ♪ розвиток і збереження кращих традицій української культури;
   ♪ виявлення та всебічна підтримка найбільш талановитих і перспективних виконавців української пісні та музики;
   ♪ підвищення рівня виконавської майстерності учасників через роботу творчих лабораторій та майстер-класів провідних педагогів України;
   ♪ створення умов для реалізації творчих здібностей дітей та молоді;
   ♪ залучення уваги з боку державних, міжнародних та комерційних організацій до творчості учасників конкурсу-фестивалю;
   ♪ підвищення професійної майстерності керівників колективів та педагогів;
   ♪ обмін творчим досвідом і зміцнення дружніх відносин між учасниками з різних регіонів України
   ♪ підтримка та популяризація української народної фольклорної, академічної та сучасної естрадної творчості.
   ♪ ознайомлення з місцевими традиціями творчих представників місцевостей – учасників конкурсу;
   ♪ Лауреати конкурсу-фестивалю «Стрийські потоки» будуть активно залучатися та рекомендуватися до Всеукраїнських та міжнародних творчих проектів.
   ♪ кожного року ставити новий рекорд у: наймасовішому колі коломийки, найтривалішому виконанні весільних ладканок, найтривалішому інструментальному двобої виконавців-імпровізаторів народної музики (відродження традиційних народних змагань), тощо.

Конкурс-фестиваль «Стрийські потоки» має за мету відродження народних усних, пісенних, танцювальних, інструментальнихтрадицій українськогонароду.
Звернення до української пісні, як праоснови існування нашого народу, джерела натхнення та оберегу душі української.
Сучасні музичні композиції нерідко мають свій яскравийта привабливий стиль. Але в переважній більшості основа цих пісень не наша, не традиційна, оперта на взірці сучасної американської та європейської поп-культури, і часто-густо не найвищої проби.
Тенденція до глобалізації все більше впливає і на українське сучасне музичне мистецтво, тому основним завданням конкурсу-фестивалю є виявлення та популяризація окремих виконавців та колективів, котрі працюють над відродженням та збереженням істинних цінностей української музичної культури. Саме оригінальність і неповторність української мелодики, унікальність ритмічних кодів, енергетика слова, звичаю, обряду, традиції дає можливість свіжим і стрімким потоком виравтися із загальної зглобалізованої та стандартизованої мас-культури.

Ми шукаємо окремих виконавців та колективи, котрі здатні:
відновити і відтворити автентичний український музичний фольклор різних жанрів;
відродити свою народну традицію виконання;
виконати традиційну українську музику в академічному форматі;
створити власний високопрофесійний український мистецький продукт на основі традиціної народної музики;

Чому місцем проведення фестивалю було обрано саме місцевість с. Розгірче?
Це старовинне і мальовниче Карпатське село, розташоване в долині ріки Стрий, відоме ще з 1460 року, котре має давню історію і особливо привабливе не тільки своїми ландшафтами, але й особливою прадавньою і цілющою енергетикою місця.
Тут, на південно-східній околиці села розташований скельний монастир, перші згадки про який відносяться до другої половини XV ст., (імовірно розбудовувася в XIII—XIV ст.), скелі використовувалися ще в язичницькі часи, про що свідчать сліди на них, а також виявлене тут у 1990 р. землеробське поселення на городищі VIII—VII ст. до нашої ери.
У товщі основного скельного масиву вибито три печери, які знаходяться у двох рівнях. За легендою невдалі і все «раз гірші» спроби татар оволодіти укріпленням дали назву селу. За іншою версією назва походить від того, що тут розгорюються Карпати, тобто місцевість стає рівнинною.
На сьогодні монастир стає популярним туристичним місцем. Багато туристів, які займаються рафтингом на річці Стрий (річка), зупиняються за пішохідним мостом та пішки йдуть до села, аби поглянути на монастир.
Тож, життєдайні і стрімкі стрийські потоки, Божа благодать, що сходить від прадавнього монастиря, сила нескореної предковічної землі дасть снаги кожному, хто забажає тут відродитися душею і оздоровитися тілом.
І якщо справа ченців молитися, то наша справа проводити такі заходи і намагатися знаходити молодих талановитих виконавців народної пісні, щоб надалі допомагати їм стати свого роду музичними проповідниками незбореного духу українського. Тож сподіваємось, відтепер с. Розгірче, стане ще й місцем мистецького паломництва.

Скільки буде виконавців?
В цьому році ми плануємо провести два відбіркових тури конкурсу-фестивалю: І- заочний тур відбіркового конкурсу (на основі аудіо та відео-матеріалів) і ІІ – безпосередньо в с. Розгірче на фестивальній території, тому для тих учасників, котрі найбільше сподобаються глядацькій аудиторії передбачено і «Приз глядацьких симпатій».
Переможці цих конкурсів візьмуть участь в боротьбі за Гран-Прі та Перше місце у заключному конкурсі.
Хочеться побажати всім учасникам перемоги. У нашому конкурсі немає переможених. Справа блага і Богоугодна – послужити духовному відродженню народних традицій свого народу і принести радість тисячам глядачів!
Звертаємо Вашу увагу, що якщо Ви з якихось причин не пройшли перший тур, то це не означає, що Ви не можете спробувати взяти участь у змаганнях наступного року.
Мистецьким людям властиво розвивати і примножувати талант. Тож якщо ваш виконавський рівень став вищим, - ласкаво просимо! Для нас головне – це якісне живе виконання.

Що дає конкурс?
    Виступ на престижній професійній сцені;
- можливість спілкування з іншими виконавцями, композиторами, поетами, режисерами, інструменталістами і т.д.;
можливість потрапити в телевізійну версію конкурсу ТВ;
кращі пісні конкурсу будуть видаватися на CD-дисках і MP3 альбомах.

2. Умови проведення конкурсу:
   У конкурсі можуть брати участь солісти і малі форми (дует, тріо, квартет), гурти, вокально-хореографічні ансамблі, театри.

Вік учасників:

1. Молодша вікова категорія – до 17 років;

2. Середня вікова категорія – 17-30 років;

3. Старша вікова категорія – від 30 років.

 в наступних номінаціях:
усна українська народна творчість: читання байок, гуморесок, казок, власних композицій із загадок, прислів’їв та приказок, народних прикмет та скоромовок. У виступах вітається використання регіональних діалектів, (при потребі з поясненням), говірок;
пісенний та інструментальний український автентичний фольклор: сольний та гуртовий спів, виконання українських народних обрядових дійств, сольна та гуртова інструментальна музика; усі виступи відбуваються на живо, при необхідності для супроводу вокальних гуртів може використовуватися фонограма «- 1» виключно традиційної народної інструментальної музики;
традиційна українська музика в академічному форматі: сольний, ансамблевий, хоровий спів українських народних пісень, авторських творів на основі фольклору, інструментальне сольне, ансамблеве, камерне, оркестрове виконання композицій українських авторів або на основі українського мелосу, обробок, тощо.
сучасна естрадна українська музика: виконаннясолістами та гуртами сучасної молодіжної вокальної та інструментальної музики, обробки, аранжування, власні твори на основі українського традиційного фольклору.

Конкурс складається з двох турів:
І тур – проводиться у вигляді перегляду та прослуховування творів на відео та аудіо носіях, які будуть надісланні учасниками . Найбільш цікаві колективи та солісти, що брали участь у першому турі за рішенням журі запрошуються до участі у другому турі.
ІІ тур – фінальний, буде проводитися у фестивальний день, 21 липня 2012 р. Журі виявляє переможців конкурсу.

Регламент конкурсних виступів у ІІ турі:
для солістів та гуртів: 2 різнохарактерні пісні тривалісю не більше 6 хв. (Журі має право обирати одну з пісень)
для театрів, гуртів, що представляють народне обрядодійство: фрагмент вистави, композиція до 15 хв.
Для академічних виконавців солісти, вокальні колективи: 2 різнохарактерні твори, не більше 10 хв.
Для академічних виконавців оркестрові групи: твір, не більше 7 хв.

3. Критерії оцінки виконавців:

Для оцінки конкурсних виступів створюється високопрофесійне журі, до складу якого входять відомі діячі культури та мистецтв, провідні педагоги кращих ВНЗ України, композитори, вокалісти, народні артисти, інструменталісти. До складу журі не можуть входити викладачі, учні яких беруть участь в конкурсі.
Журі оцінює виступ конкурсантів на сцені і виносить професійне рішення по сумі балів за два конкурсні виступи.
Конкурсанти оцінюються журі за 10 бальною та 5 бальною системою.
Журі не має права розголошувати результати конкурсу до офіційного оголошення.
Члени журі ведуть майстер-класи та круглі столи.
Рішення журі остаточне і обговоренню не підлягає!
У номінації усна українська народна творчість:критеріями оцінки виступів є майстерне читання гуморесок, літературних композицій на основі прислів’їв та приказок, загадок, народних прикмет та скоромовок як відомих авторів, так і власних, відподвіність артистичного образу виконуваному творові, оригінальність та унікальність легенд, казок; висвітлення гострих життєвих питань шляхом гумористичної передачі.
Крім відео чи аудіо матеріалів у цій номінації тексти виконуваних творів надсилаються в роздрукованому виді або електронною поштою на перший тур конкурсу.
Виконавців у цій номінації оцінює спеціальне фахове журі.

Не приймаються твори:
- які не відповідають правилам оформлення конкурсних робіт;
- що містять ненормативну лексику;
- які пропагують насильство, расизм, містять порнографічні сцени, відверту або приховану рекламу товарів чи послуг;
- є переспівами творів відомих авторів.
Подання твору на конкурс автоматично означає згоду з його правилами і дозвіл на публікацію в разі перемоги. Автор має право відмовитись від публікації або зняти свою роботу з конкурсу до фінального етапу. Для цього він має письмово повідомити організаторів.

У номінації українського автентичного фольклору критеріями оцінки виступів є достовірне виконання традиційних зразків автентичної народної творчості, сольний та гуртовий спів, виконання відтворення народних обрядодійств, сольна та інструментальна музика.
Окрема увага звертається на відповдність сценічного одягу (автентичний стрій, максимально наближений до давнього строю у відповідності до регіональної приналежності виконуваних творів, стилізація «під українське» ).
Виконавців автентичного фольклорну оцінює журі у складі котрого фахові фольклористи, етнографи, етно-режисери.

У номінації традиційна українська музика в академічному форматі: фаховим журі оцінюється сольний, ансамблевий, хоровий спів українських народних пісень, авторських творів на основі фольклору, інструментальне сольне, ансамблеве, камерне, оркестрове виконання композицій українських авторів або на основі українського мелосу, обробок у відповідності з вимогами академічних конкурсів виконавців.

У номінації сучасна естрадна українська музика: основна увага журі буде звернена на те, щоб всісолісти та гурти, професійно, якісно відповідно стилю та жанру, виконанували сучасну молодіжну вокальну та інструментальну музику, обробки, аранжування, власні твори на основі українського традиційного фольклору.

4. Правила подачі заявок
Для участі у фестивалі необхідно вислати анкету-заявку на адресу оргкомітету або на електронну адресу, яка вказана у розділі контакти:
анкету-заявку встановленого зразка;
дві фонограми «+» (для вокалістів), в разі якщо учасник проходить до третього туру, він готує другий твір;
фотографії (кількість необмежено, всі фото, анкети і промо-відео учасників, будуть розміщено на порталі фестивалю).

Якщо у Вас немає можливості вислати фото, фонограму «+», анкету-заявку та інше, ці питання можна вирішити (екстренні випадки) Оксана КОРОЛЬ, режисер – 067 269 17 06

На підставі заявок, що поступили, журі конкурсу здійснює відбір (1-ий тур) учасників і оргкомітет  розсилає офіційні запрошення, або контактує з виконавцями чи керівниками.

5. Умови участі в конкурсі
Кожен запрошений учасник прибуває на конкурс в терміни, вказані в офіційному запрошенні.
Загальний склад делегації, включаючи супроводжуючих, також має бути заздалегідь погоджений з оргкомітетом і вказаний в заявці. Прибуття на конкурс більшої кількості учасників або супроводжуючих, що вказані в заявці, допускається лише за узгодженням з оргкомітетом.
Солісти і  дуети, вносять оплату у розмірі 300 грн.  за участь в одній номінації.
Колективи вносять по 50 грн. за кожного учасника.
Учасники, які потрапили в ІІ тур, в робочому порядку узгоджують з організаторами умови проживання та харчування та інші питання.

6. Визначення призерів конкурсу
Переможців в кожній віковій категорії і в кожній номінації оцінює компетентне журі, вирішення якого не оспорюється.
Всі учасники конкурсу нагороджуються дипломами і пам’ятними дарунками

7. Нагородження

 Гран-прі

• учасник-переможець отримує диплом переможця конкурсу.
• пам’ятну статуетку.
• диск з відеозаписом конкурсу.
• сертифікат на безкоштовний запис однієї пісні в студії звукозапису

У кожній номінації, в кожній віковій групі переможцям присуджуються:

Лауреат 1-го ступеня

• учасник-переможець отримує диплом лауреата 1-го ступеня.
• пам’ятну статуетку.
• диск з відеозаписом конкурсу.

Лауреат  2-го ступеня

• учасник-переможець отримує диплом лауреата 2-го ступеня.
• диск з відеозаписом конкурсу.
• пам’ятні сувеніри.

Лауреат  3-го ступеня

• учасник-переможець отримує  диплом лауреата 3-го ступеня.
• диск з відеозаписом конкурсу.

Спеціальні призи

Кращий сценічний образ (переможцем в цій номінації буде той учасник, який найбільш творчо передасть на сцені авторський задум твору).

• Пам’ятна статуетка.
• Сертифікат на безкоштовний запис однієї пісні в студії звукозапису.
• Диск з відеозаписом конкурсу.
• Пам’ятні сувеніри.

Приз глядацьких симпатій (переможцем може стати будь-який учасник конкурсу і визначається шляхом sms голосування серед глядачів).

• Пам’ятна статуетка.
• Сертифікат на безкоштовний запис однієї пісні в студії звукозапису.
• Диск з відеозаписом конкурсу.
• Пам’ятні сувеніри.

 8. В конкурсі не беруть участі, проте стають почесними гостями виконавці та колективи, що більше трьох разів виборювали Гран-Прі чи Перші місця на міжнародних та Всеукраїнських конкурсах. Свій статус бажаючі стати почесними гостями мають документально підтвердити (надіслати поштою чи подати електронну версію копій дипломів).

9. Інформаційна підтримка КОНКУРСУ-ФЕСТИВАЛЮ:

• Львівська державна телерадіокомпанія;

• Телеканал «ЗІК»;

• Телеканал «НТА»;

• Газета «Високий Замок»;

• Газета «Фортуна»;

• Телерадіокомпанія «ЛАН»

• Радіо «СТРИЙ-FM»

Партнери: студія звукозапису

10. Контакти:

e-mail: petromakovskyi(равлик)gmail.com
Всесвітній фестиваль українських кредитних спілок
(етнофестиваль «Стрийські потоки»)
вул.Назалежності, 17, м.Стрий, Львівська обл, 82400
факс (03245) 7 10 80, тел.5 57 71.

Завантажити ПОЛОЖЕННЯ про конкурс народної та фольклорної творчості

Завантажити анкету

СТРИЙСЬКА РДА, лист щодо участі у оргкомітеті Фесту представників РДА від 26 березня 2012 року

Лист від Української Світової Кооперативної Ради від 10 травня 2012 року

ДОРУЧЕННЯ ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА ЛОДА щодо ВСЕСВІТНЬОГО ФЕСТУ УКС №45 від 14 травня 2012 року

Український тежневик  (UKRAINIAN WEEKLY) США Ukr Credit Festival від 06 травня 2012 року

Інформативний бюлетень Українського Товариства Бразилії “Хлібороб” – “O Lavrador”, травень 2012

про конкурс серед дітей та юнацтва Галичини
на кращий літературний твір (довільний жанр) на тему:

«І стали нам ті наші гори твердинею у лютий час».

1. Загальні положення.

Конкурс творчості на тему «І стали нам ті наші гори твердинею у лютий час» організовує Кредитна спілка «Вигода» та Всеукраїнська громадська організація «Центр прав людини «Громадська ініціатива» за підтримки місцевих, районних та обласних органів влади, закладів освіти, громадських організацій.

Конкурс проводиться з метою патріотичного виховання молоді та розкриття творчих здібностей школярів. Проведення Конкурсу приурочено до 70-ї річниці створення УПА, а також відзначення 20-ї річниці відродження кредитної кооперації в Україні, 20-літтю кредитної спілки «Вигода» та Міжнародному Року Кооперації і є одним з підготовчих етапів Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок у рамках відкриття туристичного маршруту «Горами нашої слави».

2. Органи управління Конкурсом.

Конкурс організовуює оргкомітет Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок.

Оргкомітет створює та веде базу даних учасників Конкурсу, здійснює проведення Конкурсу у відповідності до Положення, може приймати зміни до нього, затверджує рішення про переможців та лауреатів Конкурсу.

Для оцінювання робіт конкурсантів створюється Конкурсна комісія з числа кваліфікованих осіб, яка розглядає твори конкурсантів, здійснює оцінювання поданих на конкурс творів та визначає переможців і лауреатів. Склад Конкурсної комісії затверджується Організаційним комітетом.

Для різних вияснень та уточнень можна звертатися за телефонами: (03245)71159, 70087 та 40035 або писати на електронну адресу: vygoda_str@yahoo.co.uk

1. Учасники Конкурсу, умови участі та порядок проведення Конкурсу

Конкурс проводиться серед учнівської молоді Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Конкурс триватиме протягом квітня-травня 2012 року. Подавати роботи на конкурс можна від 16 квітня до 16 травня включно.

На конкурс приймаються оригінальні неопубліковані роботи за умови, що організатори Конкурсу отримають від авторів безоплатне право на публікацію надісланих творів. За обсягом роботи мають бути не більшими як на чотири сторінки друкованого тексту на аркушах формату А-4; 12-ий шрифт. Конкурсні роботи можна надсилати на електронну адресу організаторів або подавати у друкованому чи електронному форматі у найближчі відділення та представництва КС «Вигода».

Протягом періоду з 16 по 22 травня 2012р. Конкурсна комісія ці роботи розглядає, оцінює та визначає переможців (І, ІІ, та ІІІ місця). У випадках рівної суми балів звання переможців та лауреатів Конкурсу присуджується всім учасникам, яких стосується така кількісна оцінка.

Кращі роботи конкурсантів або уривки з творів будуть опубліковані у спеціальному виданні з відкриття туристичного маршруту «Горами нашої слави» та розміщені на веб-ресурсах організаторів.

Учасники Конкурсу самостійно обирають теми, пов’язані з історією, духовністю чи героїчним минулим українського народу і які стосуються вершин, що включені у туристичний маршрут «Горами нашої слави». Допускається жанрова різноманітність.

5. Підбиття підсумків та визначення переможців Конкурсу.

На підставі свого рішення Конкурсна комісія визначає переможців та лауреатів. Переможцями вважаються учасники, які зайняли перше місце, лауреатами – учасники, що посіли друге (два учасники) та третє (три учасники) місця.

Переможці Конкурсу нагороджуються дипломом переможця та цінним призом. Лауреати Конкурсу (за друге та третє місця) також нагороджуються дипломами лауреатів та призами. Загальний призовий фонд становить 3 тисячі гривень. Нагородження переможців та лауреатів проводиться урочисто організаторами Конкурсу, членами Організаційного комітету та Конкурсної комісії.

Інформаційні матеріали про проведення Конкурсу, фотографії переможців та лауреатів розміщуються оргкомітетом на веб-ресурсах КС “Вигода»” (www.vygoda.com.ua), Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок (www.wfucu.org.ua).

Узагальнені матеріали щодо організації та проведення Конкурсу оприлюднюються в ЗМІ